В основу входить, відомий як етил-2-цианоакрилат, що продається у всьому світі в основному як сильний склеюючий матеріал. Винайшов цей матеріал Гарі Кувер з фірми Kodak під час Другої світової війни. З нього він намагався зробити лінзи оптичних прицілів для військових. Проте цього йому не вдалось досягнути через значну «липучість» матеріалу. Більше ніж через 50-річне забуття матеріал повернувся на ринок в якості клею та отримав назву FlashGlue (Миттєвий Клей), у нас - Суперклей. Суперклей.
В основному ця речовина використовується як адгезив (клей), допомагаючи успішно склеювати непористі матеріали, в тому числі в агресивних середовищах у присутності води. Крім цього, цианоакрилати добре склеюють живі тканини (спробуйте хоча б крапнути трохи клею на пальці і стиснути їх). Суперклей також володіє хорошою стійкістю до стирання, він водонепроникний і використовується навіть для приклеювання коралів і металів до каменів у воді!
Не всі цианоакрилати мають властивість склеювання, деякі з них використовуються з метою розслідування злочинів для збору відбитків пальців. В деяких випадках їх використовують, щоб додати дерев'яним поверхням блиску (замість традиційного лаку), хоча цей метод виходить досить дорогим.
Через декілька десятиліть після винайдення суперклею, компанія Kodak почала досліджувати використання суперклею в медицині, і виявилось, що він дуже ефективний в хірургії, оскільки володіє, окрім хорошої здатності склеювання, ще й властивістю зупиняти кровотечу. Такий клей у вигляді спрею з балончика врятував немало життів під час В'єтнамської війни.
Цианоакрилати зазвичай знаходяться в рідкому стані, спалахують при температурі близько 75 градусів за Цельсієм і тонуть у воді. У воді ці речовини утворюють довгі ланцюжки акрилової ґуми, що міцно сполучає склеювані поверхні. Фактично, тюбик з клеєм повинен надійно закриватися саме через атмосферну вологу, яка спричиняє перетворення клею на таку ґуму прямо в тюбику.
Шов, отриманий при склеюванні цианоакрилатом, досягає найвищої міцності впродовж двох годин, і може бути пом'якшений за допомогою звичайного ацетону. При низьких температурах клей стає крихким. Використовувати такий клей для склеювання паперу або бавовни не рекомендується, тому що він вступає в реакцію і може викликати загоряння матеріалу. Клей не є токсичним, зашкодити може лише при попаданні в очі та в дуже окремих випадках викликає загострення в астматиків.
Таким чином, ми отримали дуже корисну речовину широкого спектру застосування. Цікаво, що це один з винаходів, отриманих в результаті досліджень у військових цілях, але такий що отримав широке застосування на кожен день. Побільше б таких!